Вінницька урбаністика:        головна проблема міста -                    в головах

Останнім часом в Україні все більш популярним стає урбаністичний рух, особливо серед молоді, що має мету удосконалювати матеріально-просторове середовище рідних міст та містечок для комфортного життя у них.

Про особливості урбаністики у Вінниці розповість Тетяна Волошина - ландшафтна архітекторка, член "АРХІКЛУБ/Вінниця", випускниця курсу "Integrated urban development 2016-2017" CANactions school of urban studies.

Слід зазначити, що «АРХІКЛУБ/Вінниця» - це клуб молодих архітекторів-однодумців, що функціонує в комунікації з Вінницькою обласною організацією Національної спілки архітекторів України та в її приміщеннях.

Вам доводиться відвідувати спеціальні заходи/тренінги щодо міськогорозвитку архітектури? Котрий запам'ятався найбільше?

Деколи ми відвідуємо, деколи організовуємо їх самі. Звісно, якщо просто займатися проектуванням, то, мабуть, цього недостатньо в наш час. Зараз є велика кількість подій, пов'язаних з Програмою інтегрованого розвитку міст в Україні, яка втілюється в чотирьох містах України, зокрема у Вінниці, при взаємодії міської влади з німецьким проектом Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit «GIZ». Вони проводять велику кількість тренінгів пов'язаних зі сталим та інтегрованим розвитком міст - це їх принциповий напрямок. Зараз у Вінниці триває втілення проекту "Інтегрований розвиток міст" спільно з міською радою та німецькою організацією «GIZ», що спрямований на залучення і взаємодію фахівців різного професійного профілю для виявлення принципово важливих питань розвитку міста та шляхів їх вирішення. Вже відбулося два відкритих міських форума "Інтегрований розвиток міст".

Тетяно, Ви берете участь у проектних розбудовах різних міст і містечок. На яке, на Вашу думку, слід рівнятися Вінниці за інфраструктурою?

Так просто сказати на кого потрібно рівнятись- неможливо. Є своєрідні норми, концепції, але сказати, що вони в нас десь втілені в Україні- дуже важко. Вони в процесі втілення: вже є певні реалізовані проектні рішення, які можуть відповідати світовим вимогам до розвитку міст (благоустрій, взаємодія з жителями, просторові рішення).

Минулого року Вінницю втретє визнали найкомфортнішим містом України. Ви погоджуєтесь з цією думкою?

До найкомфортнішого міста нам ще далеко, як я вважаю. Але, дійсно, якщо порівняти з багатьма іншими містами є ряд переваг, зокрема: організований громадський транспорт, його якість, адміністративні послуги тощо.

А яка ж найбільша містобудівна проблема постає у нашому місті і як її можливо вирішити?

"Гарячим" питанням міста я б назвала, звісно, страшенну тенденцію до вирізування або нещадного кронування дерев. При тому важко зрозуміти позицію вінничан. Судячи з коментарів у фейсбуці, немалому відсотку містян дерева просто заважають. Минулого року кількість дерев, що були зрізані перебільшила кількість висаджених. Крім того, потрібно розуміти, що заміна великого дорослого дерева одним, а часом і п'ятьма - не пропорційна з точки зору кількості кисню, що може дати доросле дерево з крупною кроною. Кримінальним виглядає обрізування дорослих дерев аж до повного видалення крони із залишенням лиш стовбурів. І мова йде не обов'язково про алеї, які передбачають формовку крони - так ріжуть де заманеться. Застарілі містобудівні норми агресивно ставляться до дерев: п'ять метрів від будинку, чотири від дороги і т.д.
Головна проблема міста - в головах. Доки ми вважатимемо, що дороги і далі треба розширювати, що дерева заважають і є гарнішими обрубки без крони, життя є лише в квартирі, а плювати на землю є нормальним - діла не буде. Але хочу бути оптимістом і сподіватися, що малими кроками з однодумцями можна цю ментальність вінничан спрямовувати в правильне русло.

Чого варто очікувати вінничанам від Вашої команди у 2018 році?

Я переконана, що є безліч проектів не лише в нашого «АРХІКЛУБУ», а й в багатьох інших громадських організацій Вінниці. Ми приділяємо значну увагу річці Південий Буг та її набережній. В нас є проект «Спільний берег», також досліджуємо пішохідні зони міста, зокрема вул. Грушевського частково, Оводова, площу Європейську- це самий осередок активності вінничан.

Що передбачає згаданий Вами проект «Спільний берег»?

"Спільний берег" - спільнота небайдужих до питання життя набережних Вінниці мешканців. Утворився "Спільний берег" внаслідок дослідження теми набережних студентами урбан-школи CANactions, які разом з «АРХІКЛУБ/Вінниця» та Інститутом розвитку міст організували і провели із представниками громадських організацій та активістами воркшоп "Набережні Вінниці - активація". Набережні - безсумнівно теж є публічним простором і їх цінність- безперечна. Специфіка користування простором залежить від його цінності- хтось любить набережну за можливість тихих прогулянок, хтось за рибалку, хтось за реберню чи фонтан, хтось за причал, а комусь не вистачає атракціонів. Головне - жителів приваблює ця територія і майбутній її розвиток має і може базуватися на користуванні нею. Завжди можна встигнути забудувати набережну, але зробити все тактовно, партисипативно - набагато складніше. Можна дивитися наперед і самим створювати простір (своєю діяльністю), а не чекати, поки усю набережну вберуть у монофункціональний неживий бетон без жодного дерева. До "Спільного берега" може долучитися кожен бажаючий, у фейсбуці є сторінка, можна сконтактувати. Перший втілений проект "Спільного берега"- публічна локація на дамбі, змонтована на день міста "Зелений лекторій".

Тетяно, як би Ви в цілому охарактеризували сучасне поняття й задачі урбаністики?

Щоб скласти адекватне уявлення про усі теми, яких ми торкнулися в питаннях і відповідях, треба мінімум два дні розмовляти і показувати. Останнім часом в професійних і публічних колах міста вживають слова: "урбаністика", "інтегрований", "сталий розвиток", багато суперечок про міський розвиток. І мова йде про впорядкування міського життя, створення умов для жвавого і комфортного користування міським простором. Мова вже не про архітектуру, не про будівлі, а про те, що між ними. Це площі, сквери, вуличний простір. Йдеться про те, що міському жителю належить не лише його власне житло. Він має право на користування міським простором, взаємодіючи з місцем, з іншими людьми. Яскравим зразком є площа Європейська з вежею - тут життя вирує. Серед сучасних задач урбаністики - дослідження і пропозиції щодо розвитку цього явища (міської активності в різних формах), внесення активностей на нові локації, тим самим сприяючи розвитку цих територій.

Дарія НИШПОРСЬКА